Андрій Кокотюха написав добрий роман “Повзе змія ” і потрапив до книжки Романа Кухарука “Чужі шедеври”. Він також у співпраці з одним ментом написав низку книжок про кримінальний світ очима мента. Він також заповнив собою нішу сраколизних політичних потретів (Юля, Юра). Останній з тих шедеврів – про Юрія Луценка – спробуємо проаналізувати.

Сраколизність книжки поза сумнівом. Тільки добре і тільки з вуст героя. А думки політологів, журналістів, колег і конкурентів?
Непрофесійність автора, як працівника з інформацією теж присутня – дуже мало інформації про родину героя, його сім’ю, дітей. Навіть фоторяду нема – одна фотосесія героя недостатня. Згідно з нею – у Луценка єдина рідна людина -- Олесь, перепрошую, Доній.
І повний анальфабет автор у політиці – стільки політичних ляпів для видання такого рівня просто неприпустима річ:
1. “Янукович офіційно став прем’єр-міністром”. А до того, що, був неофіційним? Се новина навіть для Януковича.
2. “Опозиційна журналістка”. Це визначення в принципі безграмотне – журналіст не може бути опозиційним, бо нема позиції, якій він опонує. Журналіст може бути партійним, може бути співробітником органу опозиції, але журналістом опозиційним бути не може – професія цього не передбачає.
3. “Ми, в силу свого національного характеру, в силу ментальності, не готові переступати через кров і йти саме на таку крайність”. Це твердження може бути доцільним тільки в разі уточнення “Ми – Кокотюхи…”
4. “Партія “Наша Україна” зразка 2002 року”. У 2002 році партії “Наша Україна” не існувало в природі. Її створено аж 2005 року.
5. “Кучма-тиран”. Якщо він тиранив Луценка і Кокотюху це не значить, що Кучма був тираном. Це відверта неправда.
6. “Василь Шпиг”. Все таки Федір.
7. “Губернатор”. В Україні нема, не є і ніколи не буде губерній, а отже – і губернаторів.
8. “Януковича обрали прем’єром. Перше інтерв’ю у якості прем’єра він дав на летовищі у Донецьку.” Повна гуйня. Прем’єром Янукович став у парляменті – там і дав перше інтерв’ю.
9. “мешканці були лівими за своїм менталітетом”. Менталітет має нація, а погляди -- ліві, праві, кольорові – має якраз населення. До того ж мешканці і жителі – це різні речі. Мешканець мешкає у будинку або квартирі (будинку), а жителі живуть у місті, селі, районі, області.
10. “будь-яка революційність не відповідала його справді селянській психології”. Це про Ющенка. У нього не селянська психологія, а бухгалтерська. “Гроші люблять спокій” – ось його арґумент. Українське селянство було, є і завше буде рушійною силою усіх українських революцій. Тому всі окупаційні режими нищили оґнєм і мєчем, шаблею і голодом українське село.
11. “в. о. голови СБУ Валентин Наливайко”. Я б не жартував з таким поважним посадовцем…Наливайченко – це син Наливайка. Чи ні?
12. “Голова РНБО Порошенко”. Головою РНБО згідно Конституції є Президент. Всі інші – секретарі РНБО.
13. “Луценко виступав проти Курочкіна”. Покійний Курочкін – партнер по бізнесу Бабакова – спонсора Луценка. На якому етапі Луценко виступав проти покійного?
14. “Ахметову доводилось братии участь у прес-конференціях”. Ахмєтов провів одну-єдину прес-конференцію.
15. “Прокурор Медведик”. Тобто? Про кого, власне, ідеться?
16. “Середній заробіток у Європі – понад дві тисячі євро. У Росії – двісті сорок. Ми маємо всього сто двадцять”. То євро чи тисяч євро? Нада ж утачнять.

Звичайно, книжка Кокотюхи не безнадійна – там є чимало фактажу, особливо з вуст самого героя. Але цього позитиву занадто мало, а неґатив не працює ні на позитивне сприйняття Кокотюхи, ні самого Луценка.

Василь Велимчий