Що таке антиморальність? Чи не є антиморальністю готовість нашого суспільства сприймати настанови людей наскрізь поверхових, які далекі не тільки від української, але й слов’янської ментальності? Коли моральність українців і українок беруться захищати апологети темношкірого пастора Сандея Аделаджі з церкви «Посольство боже», то виникає одразу принаймні декілька запитань. По-перше, яку мораль хоче впроваджувати людина, котра взагалі є за українськими мірками малокультурною, – не знає ні вірувань, ні мови людей країни, де вона проповідує? По-друге, чи моральні самі методи т. зв. церкви, за допомогою яких вона вербує собі вірних і має з них, очевидно, фінансовий зиск? По-третє, чи моральна поведінка т. зв. пастора, який їздить на супердорогих автах, що придбати їх не може собі дозволити більшість з його пастви, і має численну охорону (на останню прес-конференцію в УНІАН Аделаджа прийшов у супроводі десяти охоронців)?
Ці запитання лишаємо відкритими, бо відповісти на них зможе лише чесне й незаангажоване розслідування компетентних органів.
Наразі ж одкровення Аделаджі примушують задуматися про те, що українське суспільство, маючи в своєму арсеналі безліч задавнених хвороб, є надзвичайно відкритим і незахищеним до зовнішніх агресивних впливів.
Певна річ, саме тому слова Аделаджі про те, що він багато їздить за кордон і часто йому стає соромно за Україну, бо вона славиться у світі тільки своїми дівчатами-проститутками, звучать особливо по-блюзнірському.
Пасаж Аделаджі: «Україну сьогодні за кордоном сприймають як постачальника проституток. Я представляюся, що я з України, а мене запитують: «А як там ваші дівчата?» Іноземці сідають у літак у п’ятницю і їдуть сюди, бо тут дешевий секс».

Нормальному ж громадянинові України має бути, дійсно, соромно за нашу країну, за нашу владу, бо якийсь, з дозволу сказати, проповідник, який виховувався відомо в яких землях, береться навчати нас моралі, та ще й стверджує, що йому за нас соромно.
«Я вже не можу дивитися українське телебачення, – пащекує Аделаджа. – Складається враження, що країну хтось спеціально отруює. Жінки вже не виглядають гідно, вони не такі, яких потрібно поважати, вони просто виглядають як товар, виставлений на показ».
Звичайно, проституція в Україні існує. Відомо, що в світових борделях українки – сумлінні й шановані працівниці. Але частина нашого постсовіцького суспільства втратила орієнтири десь в районі Мелроуз і ніяк не може їх знайти.
На жаль, подібні пастори, що начебто дбають про моральність, аж ніяк не допомагають українським громадянам обрати правильний орієнтир у житті, який би гармоніював із традиціями і вірою їх предків.
Нагадаю, що пастор Сандей видав книжку «Райский климат в семье» (2005 р.), яка нагадує підручник із сексології, й цілковито не вписується в звичний образ християнських повчань.
Ось лише кілька цитат: «Научные исследования доказали, что в жизнедеятельности женского организма клитор никакой роли не играет, и на способность женщины быть матерью также не влияет. Бог создал его в теле женщины с одной целью – для сексуального возбуждения. У женщины есть много эрогенных зон (грудь, губы и т.д.), но клитор – это самый чувствительный орган. У некоторых народов, особенно в Африке, есть такой обряд – обрезание клитора»; «Второй орган у женщины по сексуальной чувствительности- влагалище… Мнение многих мужчин: чем глубже половой член входит во влагалище, тем лучше для женщины – ошибочное»; «Ласкайте все тело, пока у женщины не наступит такое состояние возбуждения, когда можно будет постепенно, лаская клитор и влагалище, начать собственно половой акт»; «Попробуйте сначала привести жену к оргазму, лаская клитор, и таким образом подготовить ее к влагалищному возбуждению; через несколько минут вы достигнете оргазма, и, возможно, теперь уже вместе испытаете это чувство»; «У мужчины самый чувствительный орган тела – это пенис. Он состоит из двух частей: тела и головки, которая покрыта крайней плотью»; «Головка – наиболее эрогенная зона у мужчины. Если женщина будет интенсивно и продолжительно ласкать эту чувствительную часть мужского тела, то может возникнуть проблема с ранней эякуляцией»; «Еще один совет, который поможет мужчине: не входите и не выходите из влагалища полностью – головка должна оставаться внутри».
«Україна кримінальна» вже розповідала, для чого потрібен сексуальний компонент для Аделаджі: «Многочисленные судебные процессы засвидетельствовали, что лидеры тоталитарных сект часто используют «сексуальную компоненту» для вербовки новых членов. Для этого используется мораль «двойного стандарта». С одной стороны, человек, читая Библию, понимает, что безграничная сексуальная свобода – это грех. С другой стороны, на книжной раскладке он покупает книгу «пастора», где говорится, что оральный секс – приятная «шалость». Мучимый противоречием в душе, прихожанин бежит к своему «земному богу» за «откровением» и просьбой разъяснить: где же истина?
Вот тут-то Аделаджа и нажимает на интимные пружины «сомневающегося». Психологи доказали, что если человек решится рассказать другому человеку о чем - то тайном, то становится психологически зависимым от того, кому он доверился. Но если врачи-сексопатологи и психотерапевты, работающие в этой теме, несут ответственность за здоровье пациента, то Аделаджа занимается духовными манипуляциями. Он получает неограниченную власть над сознанием человека, играя на его сексуальных инстинктах».
Природно, що homo sapiens, незалежно від національності й кольору шкіри, має опиратися тим пройдисвітам, які хочуть отримати необмежену владу над його свідомістю…
Катерина Забродоцька, головний редактор онлайн-газети "ПолітАрена"