Мережі відомих супермаркетів збільшують товарообіг за рахунок продажу товарів у кредит за ставкою 0%. Насправді ж безпроцентних кредитів у столичних супермаркетах не існує.

А клієнти, які клюнули на рекламу, змушені переплачувати як мінімум третину коштів за придбаний в кредит товар.

Реальна річна процентна ставка вітчизняних банків за споживчими кредитами:

Райффайзен Банк Аваль - 68,2%

Укрсоцбанк - 35,3%

ТАС-Комерцбанк - 36,9%

ПростоФінанс - 46,8%

Російський Стандарт - 69,9%

Дельта Банк - 83,8%

Альфа Банк - 74,5%

VAB Банк - 72,8%

(за даними компанії «Простобанк Консалтинг»)

Безпроцентні кредити – лише приманка

Наразі чи не в кожному супермаркеті працюють представники різних банків, які пропонують «нульові» кредити своїм клієнтам. Такий сервіс допомагає магазинам збільшити обсяги продаж. Часом вони й самі виступають ініціаторами акцій безпроцентних кредитів. Схема співпраці банків і торговельних мереж проста - банк видає кредит споживачеві, а магазин компенсує фінустанові недоотриманий прибуток. Для магазина-партнера перевагою стає збільшення обсягів продаж. Банк також заробляє певні кошти. Але ж платить за такі послуги пересічний громадянин, змушений переплачувати за товар інколи на порядок більше за його реальну вартість.

Покупцям слід знати, що широко розрекламовані безпроцентні кредити, насправді, - вдалий маркетинговий хід торговельних мереж. Така практика виправдала себе, адже лише минулого року за споживчими кредитами кияни придбали товарів на суму понад 670 млн грн. Цього року ця цифра, за прогнозами експертів, однозначно перевищить мільярд доларів.

Вітчизняне законодавство забороняє банкам видавати безпроцентні кредити, оскільки вони не є благодійними організаціями. Натомість мережі магазинів обіцяють отримання безвідсоткового кредиту миттєво, а реклама запевняє споживача, що такий кредит може отримати кожен.

Реальна варт ість кредиту може досягати 30%

Коли йдеться про реальну вартість кредиту, слід рахувати не задекларовану в рекламі 0% ставку, а всі платежі, що їх клієнт змушений буде здійснити за кредитом. Саме ця сума і становитиме справжню суму передплати.

За словами заступника директора Інституту фінансових і споживчих ринків Ігоря Мусієнка, безпроцентні кредити мають лише дві переваги - товар можна купити за один день, до того ж при оформленні зазначених кредитів представники банків вимагають невеликий перелік документів при укладанні кредитного договору: «На цьому приємні моменти закінчуються. Адже клієнт, окрім суми товару, ще повинен сплатити за розгляд кредитної заявки (до 1% вартості кредиту), відкриття кредитного рахунку (одноразова комісія може досягати 10%), ведення кредитного рахунку (щомісячна комісія до 3%). Таким чином, замість розрекламованих 0% реальна вартість кредиту може досягати 30%, а то й більше. Отже, купівля товару може приховувати неприємний секрет у вигляді додаткових плат. А ще слід пам'ятати, купуючи товари в кредит, що на ринках столиці він коштує на 20-30% менше, ніж у супермаркетах».

Аби не потрапити в кредитну кабалу, пан Мусієнко радить уважно підрахувати всі платежі, що їх вимагає банк при укладанні договору. Необхідно уточнити, щомісячна комісія стягується з усієї суми кредиту чи тільки із залишку. Щомісячну комісію слід помножити на 12, аби отримати процент переплати за рік. Таким чином, 2% щомісячного платежу за рік реально означає 24%. Крім того, якщо банк не вимагає довідки про доходи, у нього кредитний процент значно вищий, аніж у фінансової установи, де така довідка обов'язкова.

Всі українські банки обманюють споживача

У США потенційного клієнта банки не можуть ввести в оману безвідсотковими кредитами. Споживачам пропонується два варіанти купівлі товару в кредит - за ринковою ціною з виплатами по кредиту, включаючи проценти, чи за ціною, в яку вже включено банківські проценти (у цьому випадку мінімальний початковий внесок буде більшим). Таким чином, клієнт вирішує, коли йому вигідніше витратити більшу частину своїх коштів: відразу або потім. Англійським банкам залучати клієнтів «безвідсотковими» кредитами заборонено законом. Тим часом, в Україні можна все - в Кодексі адміністративних правопорушень поняття «обман споживача» відсутнє, натомість є формулювання «введення покупця в оману». Проте діє закон «Про банки і банківську діяльність», де зазначено, що клієнт повинен знати тільки розмір процентної ставки.

За матеріалами «Вечірнього Києва»