"Єдиний радянський народ" - створювали без національної пам'яті, із єдиною історією, єдиним майбутнім, і із єдиною мовою - російською.
70 років тому, у квітні 1938-го, радянська влада ухвалила Постанову "Про закриття шкіл національних меншин в Україні". Але школи перевели не на українську мову навчання, що було б логічним, а на російську (назвавши таким чином меншиною - українців в Україні).
Так почалася ганебна русифікація.
Середня школа 140 у Києві. Вона існує ще від 36-го року. Відкривали її як українську, для хлопчиків. Після війни вона також вистояла. Але в 70-х роках усе змінилося.
У 70-х на паралелі із шести класів - лише один був із українською мовою навчання. І взагалі, якщо батьки мали бажання звільнити дитину від вивчення української, вони писали заяву. Коли йшло до розпаду СРСР - у школі провели батьківські збори, аби повернути класам українську, втім, її соромились - влада досягла свого.
Після підйому української школи в 20-х роках, вже у 30-х вона пішла на спад. Політика русифікації, і не тільки в Україні, була добре спланована.
До прикладу, у Криму ще в 58-му році було 70 українських шкіл, один помахом пера процес українізації там було зупинено. Після війни і вищу школу переводили на російську мову викладання по всій Україні. У 63-му виходить стаття - там українську, білоруську і мови середньоазійські назвали неперспективними. А в 70-х роках учителям російської мови навіть доплачували. Професор Лариса Масенко те, що робили із українською мовою відверто називає злочином. Вже 87-го в Україні більше половини школярів навчались російською.
Леонід Кравчук згадує: у 91-му йому навіть надсилали листи із проханням зробити школу українською. Тепер Кравчук дивується політикам, які переконують людей, що їм не потрібна українська мова.
Сьогодні із двадцяти з половиною тисяч шкіл по Україні майже сімнадцять тисяч україномовні. Із російською мовою навчання 1200 і закривати їх не планують. У 32-му році радянська влада ліквідувала всі українські школи в Росії, а вони були там, де переважало українське населення. Курська, Воронезька, Саратовська область, Кубань. Втім, зараз там ніхто не поспішає відкривати ці школи знову. Та й взагалі українських шкіл у Росії немає.