Не так давно українське радіо повідомляло, що Віктор Янукович супроводжуватиме чільного керівника НАТО південними областями України. На запитання журналістів чи це так, Янукович відповів, що за таку роботу він вимагає відставки уряду Тимошенко, щось таке...
Позавчора я дзвонив своєму знайомому у ВР з пропозицією написати статтю на захист уряду Тимошенко, бо він часто друкується з коментарями в „Україні молодій”, аби Табачник знову не «сів на культуру», але знаючий мій товариш сказав, що писати статтю не хоче, Табачника на культурі теж не буде, а Ющенко через місяць все одно вижене Тимошенко. Тобто всі про це говорять відкритим текстом і вимагають стабільної роботи.
Отже, із фракції НУНС і БЮТ вийшло два депутати, тобто вони не голосують за закони коаліції, і вона є недієздатною. Якщо брати до уваги, що мотивацією своєї відмови один із відступників назвав неповажливе ставлення коаліції до президента, то президент Ющенко підтягнув уже підвішений уряд ще на два сантиметри до бантини, і тепер уряд торкається долівки лише кінчиками пальців. Тероризуючи уряд кожного дня, президент разом з тим щось від нього вимагає.
У такій позиції уряду дуже непросто буде достойно триматись під час газових переговорів з нахабною Росією і виконувати так звані соціальні президентські ініціативи, якими президент хоче розвалити бюджет, аби потім це все списати на прем’єра.
Тим часом стало зрозуміло, що лише сам Ющенко може сьогодні провести якесь рішення через ВР, бо він в будь-який момент може дати команду Плющеві проголосувати – „за”, так само фракція Литвина у нього в руках, і президент у будь-який момент може позичити там голоси. Для важливого голосування Юля могла би купити пару голосів у одної незалежної фракції, але це дурна трата грошей, бо Ющенко закону не підпише.
І нарешті в процесі писання статті, надійшло радіоповідомлення, що пан депутат Гриценко оприлюднив інформацію про те, що про Ширку була домовленість Віктора Ющенка і Віктора Януковича ще до початку виборів до ВР, а саме тоді, коли президент Віктор Ющенко після чотирьох Указів про розпуск ВР просив Януковича іти на дострокові вибори. Виходить про це і ще багато про що домовлялися два Віктори у нічних чотири-п’ятигодинних розмовах під час штурму Цушком Прокуратури і після того. Я тоді думав, про що можуть говорити двоє розумних (?) дорослих людей – чоловіків – цілу ніч.
Тобто ось уже шостий місяць Партія регіонів вичікує зміни керівництва ВР, відставки уряду, але заважають деякі технічні невирішені питання. В процесі цих домовленостей було визначено головних дійових осіб. Прем’єр Віктор Янукович, Голова ВР – Іван Плющ, Президент – Віктор Ющенко. Прокурор – Медведько, як гарантія недоторканості команди Януковича і далі за списком – Азаров, Табачник, Ківалов, Колесніков, Ермілов, Муравйов, Денікін, Андрій
Боголюбський, Долгорукій, Чорновіл (Тарас), Ганна Герман, Фрідріх Гогенцоллер...
Отоді я подумав - у тому що Каліція Тимошеко-Кириленко утворилася є воля Божа. Тоді я зрозумів що системою „Рада” справді керували з Секретаріату президента (але як це мізерно, чи мерзенно), аби система вкрала один-два голоси з рейтингу Тимошенко. Що Юлія Тимошенко справді володіє колосальними організаторськими здібностями, провівши вибори Яценюка на Голову ВР, а себе на прем’єра і зрозумів чому пан депутат Кісєльов мав такий апетит до Ширки, що зжер бюлетень демократичного коаліціянта навіть не запиваючи водою.
Хоча ми здогадувались і писали про таємну Коаліцію Ющенко-Янукович-Плющ, хамелеонська вдача мутантів-вихідців з радянського тераріуму не дозволяла нам повірити у нещирість пана Ющенка. Одноходовий прийом: говорити одне а робити протилежне проте не задурманив наш електорат. На останньому опитуванні 70 відсотків громадян України висловили негативне ставлення до діяльності Ющенка на посту президента. Якби „за” було 30 – це лише пів біди, але „за” лише 6,5 відсотка.
Тобто всі шість місяців (аж шість) існування коаліції і уряду Тимошенко - секретаріат президента, Рада нацбезпеки, тіньовий уряд Януковича діяли в одному напрямку: розвалити Коаліцію і повалити уряд Тимошенко. Якщо до цього додати велике бажання Росії і США, адже там ніколи не любили харизматичних лідерів у державах третього світу, уряд проявив чудеса виживання аж до подолання інфляційних процесів. Ющенко опинився в становищі Кучми, коли Кучмі наказали вигнати прем’єра Ющенка разом з його віце-прем’єром Тимошенко якраз тоді, коли робота їхнього уряду, на фоні всіх попередніх, була особливо успішною. Тоді Ющенко жалівся що його фракцію у ВР перекупляють, знищують, застосовуючи тиск грошима і адмінресурсом на його ідейних соратників.
Нарешті останній розпуск ВР відбувся завдяки перекупленою депутатів, нарешті демократична коаліція записала у своїй передвиборчій угоді пункт про імперативний мандат, Закон у першому читанні БЮТ провів ще за уряду Януковича, в обмін на закон про Кабмін.
Нарешті ВР останнього скликання знову стоїть на порозі розпуску і дострокових виборів, а з усіх чільних публічних політиків лише Юлія Тимошенко виступає за імперативний мандат. Було б логічно, якби президент Ющенко в обмін на новий Закон про Кабмін, провів Закон про імперативний мандат і тоді всі бурі вщухли б. Бо купування депутатів втратило б смисл, уряд спокійно працював би, а Ющенко висував свої соціальні ініціативи. Але Ющенко вже публічно висловлювався проти імперативного мандата, проти висловлювались депутати з „Нашої України„- Гриценко, партії „Собор” – Матвієнко, „Народної Самооборони”- Доній. Здається ми вже це все проговорили: імперативний мандат, відкриті списки, плюс політична культура на найближчі десять років.
Зараз всі у ВР роблять вигляд що не розуміють, чого воно не «фуричить» з роботою ВР, коли діагноз вже давно поставлений – продажність, аморальність, підкуп, хабарництво, бандитизм, одним словом – корупція. То може хай лідери кожної фракції, які уособлюють всі чесноти українського політикуму, публічно скажуть що вони за цей закон проголосують: Литвин, Янукович, Симоненко, Кириленко, Тимошенко – хай цей закон набере у ВР 226 голосів і Президент його підпише, тоді ми повіримо, що президент за стабільність.
Хто хоче повної свободи дій, хай не лізе в політику, у бізнес, у корпоративні групи, не ходить у гості, де теж потрібно дотримуватись певного етикету, нарешті не ходить до громадського туалету. Тобто не живе у цивілізованому суспільстві. Закон у державі існує для того, щоб суспільство могло існувати в тих умовах, які диктує час, клімат і багато інших чинників.
Наші депутати і кандидати ось вже майже шість років мріють про імперативний мандат, а сьогодні два якихось типи, невідомо за які гроші, виходять з коаліції, а ціла держава знову повинна викидати мільярди гривень, аби вдовольнити цих двох негідників. І звичайно ж корумпований, сформований за партійним представництвом Конституційний суд не винесе вердикту про позбавлення перебіжчиків депутатського мандата. Всі будуть закочувати очі і робити вигляд що виходу нема, демократія не дає дихати. Навіть дуже розумний пан депутат Матвієнко повинен зрозуміти, що до наступного складу ВР він вже не потрапить і пан Сирота разом із Зарубінським також.
В „Україні молодій” журналісти стверджують, що залишати уряд Тимошенко при владі, коли депутати ідуть на літні канікули, Ющенкові геть невигідно, тому він зробить все, аби таки доконати уряд. Це звичайно вже мазохізм на рівні державної зради, але у нас все можливо. Український народ і міцна українська держава Ющенкові ні до чого.
На завершення скажу, що бути коаліції, чи ні, бути Уряду Юлії Тимошенко чи ні, бути цій ВР чи ні залежить виключно від президента Ющенка: на ньому вся вина, питання тільки в тому, чи буде він юридично відповідати за дворазовий розпуск ВР, чого у нашій новітній історії ще не було.
Василь Рубан
, письменник