Народний депутат України (фракція Блоку Литвина), голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ігор Шаров просить прем’єр-міністра Юлію Тимошенко розглянути питання про включення до проекту Державного бюджету України на 2009 рік необхідні видатки щодо фінансування заходів спрямованих на створення єдиного центрального виконавчого органу у сферу міграції.
Про це повідомила прес-служба народного депутата.
Ігор Шаров звертає увагу на «загострення проблем пов’язаних з наростаючою нелегальною міграцію та накопичення нелегальних мігрантів в державі». «Аналіз міграційної ситуації свідчить, особливо на тлі договорів України про реадмісію, зокрема з Європейським Союзом, що міграційні процеси в середині країни стають неконтрольованими, – зазначає народний депутат у своєму депутатському запиті. – Жодне з численних відомств, що сьогодні опікуються питаннями міграції не володіє точними даними щодо кількості нелегальних мігрантів, які у даний час перебувають в країні».
Неоднозначно, на думку парламентаря, в суспільстві сприймається позиція Міністерства внутрішніх справ щодо необхідності проведення міграційної амністії, щоб таким чином легалізувати частину нелегальних мігрантів та у такий спосіб встановити контроль за їх перебуванням. «Можна погодитись, що міграційна амністія застосовується у міжнародній практиці, – відзначив Ігор Шаров. – Але застосовується як крайній засіб, в ситуації, коли держава втратила контроль над нелегальними мігрантами всередині країни. Викликає застереження, що такі пропозиції вносяться в той час, коли європейські держави посилюють відповідальність за нелегальне перебування іноземців в цих країнах, включно з кримінальною відповідальністю».
В засобах масової інформації, наголошує представник Блоку Литвина, активно ведеться громадське обговорення соціальних викликів, які пов’язані з процесом формування в країні місць компактного проживання іноземців за етнічною ознакою (моноетнічних мікрорайонів), зростання їх впливу на окремі сфери підприємницької діяльності, а також формування каналів нелегальної міграції, торгівлі наркотиками та ряд інших проблем, котрі безпосередньо загрожують національній безпеці держави.
При цьому, попри критичність ситуації, позиція Уряду щодо формування державної політики в сфері міграції залишається невизначеною, констатує Ігор Шаров. «У державі відсутня законодавчо закріплена міграційна політика, яка б визначала стратегічні напрямки діяльності держави у цій сфері, – заявляє він. – До цього дня у системі органів державної влади не утворений єдиний центральний орган виконавчої влади у сфері міграції».
Ігор Шаров переконаний, що «новоутворена Міграційна служба повинна об’єднати низку розпорошених по міністерствах і відомствах функцій у сфері міграції, а не стати типовим підрозділом у складі силового міністерства з координуючими повноваженнями у сфері міграції».
«Рішення Уряду про утворення Державного департаменту міграційної служби України на базі Державного департаменту з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС (Постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 р. № 558 "Деякі питання державного управління у сфері міграційної політики") можна зрозуміти, як крок тимчасовий та вимушений у зв’язку з відсутністю у Державному бюджеті поточного року коштів на утворення Міграційної служби України як центрального органу виконавчої влади у сфері міграції», – резюмував голова профільного Комітету Верховної Ради.