Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, член фракції Блоку Литвина Ігор Шаров звернувся до прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко щодо запровадження дієвих заходів, спрямованих на упередження стрімкого зростання безробіття в Україні, в рамках реалізації планів протидії негативного впливу світової фінансової та економічної кризи.

Про це повідомила прес-служба народного депутата.

Сьогодні, констатує Ігор Шаров, Україна стоїть на порозі викликів, які ставлять перед нашою державою глобальна економічна та фінансова кризи. «Зрозуміло, що для вирішення кризових проблем, мінімізації наслідків кризових явищ необхідно застосування системного підходу, який би передбачав виконання різноманітних заходів, – заявив народний депутат. – Тож можна тільки вітати відповідні кроки з боку Уряду, Національного банку України, РНБО, керівників підприємств, спрямованих на досягнення спільної мети».

Однак, на переконання представника Блоку Литвина, «поза увагою влади залишається одне з найболючіших питань – доля людей-працівників, хоча, відповідно до Конституції України «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею...», а «держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю...».

«Відсутність в Україні повномасштабних кризових явищ на нинішньому етапі не означає, що їх не буде в найближчому майбутньому, – вважає Ігор Шаров. – Тут можна згадати ситуацію, що склалася не тільки у банківській системі, металургії та хімічній промисловості. Будівництво, вугільна галузь, страхувальна справа, енергетика, переробка сільськогосподарської продукції, торгівля. І цей перелік можна продовжити».

Поки що усвідомлення ризиків та першочергові дії влади не передбачають попередження та унеможливлення катастрофічного стрибка безробіття, переконаний парламентарій. Хоча саме це явище спостерігається в тих країнах, які раніше за Україну відчули кризу фінустанов. Зокрема, у Сполучених Штатах лише за вісім місяців поточного року без роботи залишилося понад 600 тисяч осіб. У Великій Британії спостерігається рекордний стрибок безробіття. В результаті кількість людей, які не мають роботи, становить майже 1,8 млн. осіб. Деякі економісти прогнозують, що на кінець грудня ця цифра досягне 2 млн.

Метастази кризи досягли Ісландії, Угорщини, Південної Кореї, країн Балтії, Росії. Головні світові біржові індекси знаходяться на рекордно низькому рівні, що на думку аналітиків, свідчить про побоювання інвесторів щодо занурення світової економіки в рецесію.

«Ми живемо у взаємозалежному світі, – стверджує Ігор Шаров, – тож маємо більш ретельно ставитися до подій довкола нас та враховувати висновки міжнародних фахівців щодо загроз для нашої країни. А вони досить песимістичні. Тож значна кількість вітчизняних компаній вже сьогодні переглядають свої плани на найближчі роки. На додаток до існуючого безробіття (яке становить аж ніяк не 6%, як нас намагаються переконати статистикою) додається, поки що, приховане. Промислові підприємства скорочують робочий тиждень, людей відправляють у неоплатні відпустки, змушують виконувати непритаманні роботи…».

Одночасно, за деякими оцінками, вже за півтора-два місяці на нас може чекати проблема відкритого безробіття. Іншими словами, проблема, якої у нас “немає”, стане реальністю. І на ринку праці, як стверджує генеральний директор Федерації роботодавців України, може з’явитися додатково 500 тисяч безробітних. А можливо і більше. Віце-президент “Індустріального союзу Донбасу” передрікає, що безробіття загрожує “кожному третьому” працівнику в Україні! До такого треба бути готовими, адже все це торкнеться умов життя усіх громадян держави!

«Упередження стрімкого зростання безробіття та працевлаштування людей, які втрачають або втратять роботу найближчим часом, повинно стати невід’ємною складовою частиною дієвих заходів в рамках реалізації планів протидії негативного впливу світової фінансової та економічної кризи, – заявляє Ігор Шаров. – Робити це слід зараз, а не тоді, коли становище вийде з під контролю».

Представник Блоку Литвина застерігає прем’єра про те, що будь-яка затримка у вирішенні проблем, пов’язаних з людським фактором, «може мати фатальні соціальні наслідки для нашої держави».