Минулого місяця Віктор Ющенко шукав контакту з президентом Франції Ніколя Саркозі. За інформацією "Української правди", відповідні служби зверталися з проханням про організацію зустрічі Ющенка і Саркозі у Парижі, однак французький лідер відмовив.
Після цього Ющенко подав заявку на телефонну розмову, однак отримав негативну відповідь навіть на це.
Тому тим більш болючою для Ющенка стала новина, що 4 березня на запрошення того самого Саркозі до Парижа їде Юлія Тимошенко. Секретаріат втретє спробував організувати контакт президентів Франції та України, і втретє отримав відмову.
На Банковій ця категоричність була сприйнята як упередженість. "Це неправда. Згадайте, минулого року президент Франції двічі зустрічався з Ющенком. Просто його розчарування надто велике", - поділився в розмові з "Українською правдою" наближений до переговорів дипломат.
Це – не перший симптом зміни кон’юнктури для українського президента на міжнародній арені. Цього року Ющенко не поїхав до Давосу, оскільки служби не змогли забезпечити йому гідний рівень переговорів. Особливо контрастною була трансформація стосунків Ющенка та Ангели Меркель. У березні 2005 року Ющенка як героя приймали в Берліні. Він удостоївся рідкої честі виступити на засіданні Бундестагу, де Ангела Меркель слухала промову президента в ролі лідера тодішньої опозиції.
Вони обійнялися на очах всього залу, після чого відбулася окрема зустріч новообраного президента та майбутнього канцлера. Меркель, як тоді очікувалося, буде значно лояльнішою до України на фоні промосковського Шредера.
Однак кредит стосунків було спустошено. Перший раз Меркель хотіла приїхати до України наприкінці 2007 року, однак не змогла цього зробити, оскільки не було створено коаліцію – та, відповідно, не був призначений новий прем’єр-міністр, з яким вона могла би вести переговори. Німецькі дипломати в Києві передавали до Берліну – оформлення коаліції затягується через інтриги Банкової.
Меркель спіткав той же синдром, що і мільйони українців. Наскільки сильною було її захоплення Ющенком, настільки ж великим стало розчарування.
Дипломати переповідають про препаскудніший настрій у Меркель після телефонної розмови з Ющенком, який чомусь вирішив присвятити "переговори" темі Голодомору та становленню української нації – тоді як канцлер воліла говорити про міждержавні стосунки. Однак повноцінного діалогу не вийшло – за словами джерел, під час телефонного монологу Ющенко в прямому сенсі слова не давав німкені вставити слова.