По-перше, яку мораль хоче впроваджувати людина, котра взагалі є за українськими мірками малокультурною, – не знає ні вірувань, ні мови людей країни, де вона проповідує? По-друге, чи моральні самі методи т. зв. церкви, за допомогою яких вона вербує собі вірних і має з них, очевидно, фінансовий зиск? По-третє, чи моральна поведінка т. зв. пастора, який їздить на супердорогих автах, що придбати їх не може собі дозволити більшість з його пастви...
Колись... я думав, що так можуть мислити справжні лохи, але лохами в квадраті ми залишились і через 16 років, бо нам байдуже, що вищі навчальні заклади Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Криму штампують антиукраїнські кадри, а ми гриземося за владу. Але ж кожному лохові відомо, що ці заклади годуються із держбюджету, і нікому ще в голову не прийшло хоча б сказати, що фінансування буде припинено...
Дети, приглашенные на передачу «Свобода Савика Шустера» четко и ясно дали понять своими вопросами к политикам и репликами к выступлениям политиков – что-то не то вы делаете, господа взрослые, криво как-то, неправильно. Одна девочка из Львова на вопрос, кем она хочет стать в будущем, ответила: «Киллером!» И, плача, спросила утвердительно: почему, мол, как убийцы всегда возвращаются на место преступления, так и одни и те же политики возвращаются во власть? Потрясающе, правда?
Понять что-либо в донельзя заиленной мутной воде, называемой украинской политикой и протекающей сквозь каждого гражданина страны – не то, чтобы сложно, а практически невозможно. Ходят упорные слухи о том, что вскоре в Киеве, на улице Грушевского, может появиться мемориальная доска, на которой будут высечены золотые буквы: «В этом здании с 1991 по 2008 годы жила и работала Верховная Рада Украины».
Переконана, щоб навчитися поважати інших, треба передовсім навчитися поважати самого себе. Українській культурній еліті слід активно відстоювати своє право вживати українську мову в усіх сферах життя, а навіть більше – право не розуміти російської мови в державі Україна, а держава має не культивувати двомовність, бо вона є і від цього вже нікуди не дінешся, а добитися можливості, щоб її україномовні громадяни були зрозумілі в усіх куточках України.
Європеєць
Чарльз Колвілл Френкленд полюбляв їздити в своєрідні «екстрім-тури» в першій половині 19 століття. 1831 року він відвідав Москву, де тричі зустрічався з Алєксандром Пушкіним. «Російський Байрон», а точніше його бліда тінь, розповів Френклендові про соціальний устрій Російської імперії. Чарльз уважно слухав і занотовував. Найдивніше, що свої щоденникові записи він залишив у бібліотеці Пушкіна! Згодом допитливі пушкіністи розкопали той «безцінний документ епохи» й поквапилися його оприлюднити. Як наслідок, ми маємо в переказі Френкленда всі ті уявлення про Росію, що були сформовані в Чарльза через спілкування з Алєксандром Сєрґєєвічем.
Подвійна мораль – це яскрава ознака сучасного світу. Але коріння цієї моралі йде углиб людської історії. Всі знають про ставлення Христа до торговців, які експлуатували інституційні можливості церкви. Однак це ніяким чином не заважало й не заважає зараз самим церковникам робити свій ґешефт. Як відомо, православна церква в Україні завжди була, за винятком, можливо, років совецької влади, потужним підприємством і великим землевласником. При цьому церква має «дах», про який мріє будь-який пересічний ділок і навіть великий олігарх. Бо ж звичайно, всі діяння церкви освячені Божественним благословенням…
«Ющенко – фашист. Его надо в клетку и травить газом. «Оранжевая» власть – неофашисты. Украинское государство – враг человечества, и не имеет права на существование. Шухевич – один из самых лютых нацистских преступников…»
Это – не бред безнадежного пациента из клиники им. Павлова. Это – цитаты из свежих заявлений участников пресс-конференции «Реабилитация нацистских преступников на Украине»...
Произошла некая американизация и коммерционализация общества. Теперь даже друзья встречаются не для того, чтобы поговорить «за жизнь», поделиться планами, а по делу. Создается такое впечатление, что мечты и фантазия приобрели сугубо приземленный характер, и соответственно втиснули себя в узкие рамки материального «хочу». А горизонты, к которым нужно стремиться указывают соседские джипы во дворе, или дубленка. Которую приобрела на распродаже соседка.
Колись... я думав, що так можуть мислити справжні лохи, але лохами в квадраті ми залишились і через 16 років, бо нам байдуже, що вищі навчальні заклади Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Криму штампують антиукраїнські кадри, а ми гриземося за владу. Але ж кожному лохові відомо, що ці заклади годуються із держбюджету, і нікому ще в голову не прийшло хоча б сказати, що фінансування буде припинено...
«Ющенко – фашист. Его надо в клетку и травить газом. «Оранжевая» власть – неофашисты. Украинское государство – враг человечества, и не имеет права на существование. Шухевич – один из самых лютых нацистских преступников…» 
Произошла некая американизация и коммерционализация общества.
