За несколько месяцев фирма из мелкого перекупщика превратилась в крупного оптовика. «Обновленные» лекарства отправлялись уже не только в аптеки уральских окраин, но и в Москву, Санкт-Петербург, Тверь и даже за рубеж, в страны бывшего СССР, в том числе и в Украину. О масштабах деятельности можно судить хотя бы по тому, что каждый квартал отправляли по различным адресам более 2 миллионов стандартов различных препаратов.
Перед молоддю відповідали нардепи Доній, Шишкіна-молодша та Оробець-молодша. Щось ліпили про демократію, нищення парляментаризму тощо. Було зрозуміло – говорити не вміють, за душею порожнеча, до парламенту потрапили не за свої розумові чи політичні якості, підстав бути народними обранцями жодних не мають. Але перед ким вони метали бісер?
Подорожало мясо, бананы и лимоны. На вопрос: «А почему, собственно?», продавцы застенчиво кивали на возросшую стоимость закупки. Ах, это волшебное слово – закупка. Раньше жаловались на неурожай, засуху, дожди. А сейчас на дорогую закупку. Вот если можно было бы каким-то образом уговорить людей, чтобы они не покупали продукты по завышенным ценам, ибо давно известно, что все эти штучки с ценами – искусственно созданные спекуляции...
Політична публіцистика (і не лише політична) дозволяє якнайкраще передати дух часу, настрої, що панують в суспільстві, іронію, почуття гумору, найтонші нюанси тих чи інших стосунків і – головне – ставлення інтелектуалів (якими насамперед є публіцисти) до явищ, героїв, подій. В цьому плані публіцистичні твори – навіть коли вони втрачають злободенність – читаються як документи епохи.
По-перше, яку мораль хоче впроваджувати людина, котра взагалі є за українськими мірками малокультурною, – не знає ні вірувань, ні мови людей країни, де вона проповідує? По-друге, чи моральні самі методи т. зв. церкви, за допомогою яких вона вербує собі вірних і має з них, очевидно, фінансовий зиск? По-третє, чи моральна поведінка т. зв. пастора, який їздить на супердорогих автах, що придбати їх не може собі дозволити більшість з його пастви...
Этот национальный позор является прямым следствием холуйской внешней политики президента Ющенко и украинского МИД, на офисе которого, будто в насмешку, болтается флаг Евросоюза. Односторонняя отмена визового режима для граждан ЕС, превратившая нашу страну в признанный центр европейского секс-туризма, была воспринят на Западе как должное и не вызвала никаких ответных шагов – кроме ужесточения визовых условий.
Маленьке американське містечко. Суботній ранок. На столі кава, купа рекламних проспектів та місцева газета. Три чверті першої сторінки займає стаття про відкриття у цьому маленькому містечку магазину одягу для собак. Ціна светрика для цуцика відверто шокує – не кожен середньостатистичний американець потратить 60 баксів на светрик для себе (навіщо? Адже весною на розпродажі він коштуватиме 15 від сили).
Колись... я думав, що так можуть мислити справжні лохи, але лохами в квадраті ми залишились і через 16 років, бо нам байдуже, що вищі навчальні заклади Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Криму штампують антиукраїнські кадри, а ми гриземося за владу. Але ж кожному лохові відомо, що ці заклади годуються із держбюджету, і нікому ще в голову не прийшло хоча б сказати, що фінансування буде припинено...
За несколько месяцев фирма из мелкого перекупщика превратилась в крупного оптовика. «Обновленные» лекарства отправлялись уже не только в аптеки уральских окраин, но и в Москву, Санкт-Петербург, Тверь и даже за рубеж, в страны бывшего СССР, в том числе и в Украину. О масштабах деятельности можно судить хотя бы по тому, что каждый квартал отправляли по различным адресам более 2 миллионов стандартов различных препаратов.
Перед молоддю відповідали нардепи Доній, Шишкіна-молодша та Оробець-молодша. Щось ліпили про демократію, нищення парляментаризму тощо. Було зрозуміло – говорити не вміють, за душею порожнеча, до парламенту потрапили не за свої розумові чи політичні якості, підстав бути народними обранцями жодних не мають. Але перед ким вони метали бісер?
Подорожало мясо, бананы и лимоны. На вопрос: «А почему, собственно?», продавцы застенчиво кивали на возросшую стоимость закупки. Ах, это волшебное слово – закупка. Раньше жаловались на неурожай, засуху, дожди. А сейчас на дорогую закупку. Вот если можно было бы каким-то образом уговорить людей, чтобы они не покупали продукты по завышенным ценам, ибо давно известно, что все эти штучки с ценами – искусственно созданные спекуляции...
Політична публіцистика (і не лише політична) дозволяє якнайкраще передати дух часу, настрої, що панують в суспільстві, іронію, почуття гумору, найтонші нюанси тих чи інших стосунків і – головне – ставлення інтелектуалів (якими насамперед є публіцисти) до явищ, героїв, подій. В цьому плані публіцистичні твори – навіть коли вони втрачають злободенність – читаються як документи епохи.
Этот национальный позор является прямым следствием холуйской внешней политики президента Ющенко и украинского МИД, на офисе которого, будто в насмешку, болтается флаг Евросоюза. Односторонняя отмена визового режима для граждан ЕС, превратившая нашу страну в признанный центр европейского секс-туризма, была воспринят на Западе как должное и не вызвала никаких ответных шагов – кроме ужесточения визовых условий.
Маленьке американське містечко. Суботній ранок. На столі кава, купа рекламних проспектів та місцева газета. Три чверті першої сторінки займає стаття про відкриття у цьому маленькому містечку магазину одягу для собак. Ціна светрика для цуцика відверто шокує – не кожен середньостатистичний американець потратить 60 баксів на светрик для себе (навіщо? Адже весною на розпродажі він коштуватиме 15 від сили).
Колись... я думав, що так можуть мислити справжні лохи, але лохами в квадраті ми залишились і через 16 років, бо нам байдуже, що вищі навчальні заклади Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Криму штампують антиукраїнські кадри, а ми гриземося за владу. Але ж кожному лохові відомо, що ці заклади годуються із держбюджету, і нікому ще в голову не прийшло хоча б сказати, що фінансування буде припинено...
