...Професор Києво-Могилянської академії Володимир Василенко стверджує: "Цей законопроект є результатом виконання політичного замовлення російської влади і продуктом правового шахрайства. Його мета – витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя спочатку на частині території України, а потім – знищення української мови і на решті території України. Це – стратегічна мета".
У квітні 2010 року в Харкові Президенти України і Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв уклали низку домовленостей, за якими, зокрема, Україна погодилася продовжити термін перебування російського Чорноморського флоту на своїй території до 2042 року. В обмін на це Росія погодилася на 30-відсоткову знижку ціни на газ для України. Тоді українська влада представила харківську угоду як зовнішньополітичну перемогу і прорив в українсько-російських відносинах. Натомість опозиція назвала таки дії влади зрадою національних інтересів...
По словам представителей Шевченко, вскоре после случившегося с бывшим министром связался депутат. Он предложил себя в качестве посредника в улаживании возникшего конфликта с Гундяевым. Суть предложения заключалась в дарении патриарху квартиры, а его представителю – 500 тыс. евро. Шевченко счел такие требования чрезмерными. Его оппоненты пообещали, что все равно своего добьются. "Мы не знаем, был ли в курсе сам патриарх об этих переговорах, или имело место нечто другое", — заявили представители Шевченко.
...Негласне переозброєння ЧФ Росії уже триває давно. Цей таємний процес відбувається, зокрема, під час навчань на полігоні Опук на південному сході Криму. Туди одночасно прибувають російські плавзасоби із Севастополя і Новоросійська. Саме там поза контролем української влади, начебто, і відбувається перезавантаження на кораблі, які повертаються до Севастополя, нових систем стрілецької та ракетної зброї, нових видів бронетехніки і тому подібне.
"Україну асоціюватимуть з іншим континентом, десь в Африці", - заявив Сиротюк, додавши, що з такою політикою нашу країну ніколи не візьмуть до Євросоюзу. "Так буде при кожному відборі на "Євробачення", поки Національною телекомпанією керуватиме Валід Арфуш, далекий від усього українського. І мільйони, які будуть дивитися це шоу, побачать, що Україну представляє, умовно, людина, яка не належить до нашої раси, вкорениться поняття, що Україна десь в далекій Африці ", - наголосив представник "Свободи"...
Поширена думка, що Одеса — толерантне місто. Як і будь-який інший, цей штамп, на жаль, не завжди підтверджується. Хоча в історії міста є особистості, які вкрай прихильно ставилися до Українського національного руху, не маючи до українства жодного етнічного відношення. Передусім це Володимир Жаботинський, який декілька років жив із батьками на вулиці Поштовій... Меморіальну дошку йому можна побачити на вулиці Єврейській. Він захищав Український рух часто набагато краще й ефективніше за самих українців. Із відповідними публікаціями він виступав в одеській пресі абсолютно відкрито.
Місцева адміністрація, обрана завдяки фальсифікацій, а також призначена Януковичем, старається, де тільки можна, упослідити українську мову. Так, одеська міська рада ухвалила, що заяви та клопотання до мера Одеси мають писатися тільки російською мовою. І це тоді, коли українська мова є єдиною державною мовою. Неважко передбачити, що в разі надання російській мові статусу державної, ці російські супершовіністи вдадуться до ще вишуканіших виявів неповаги до мови українського народу.
Днями відзначали День української мови та писемності. Хтось читав лекції, хтось протестував проти засилля російської мови в медіа-просторі. Своєрідно відзначив свято одіозний бородань Табачник, який висловився, що кожен чиновник має володіти російською. Він і йому подібні вже навіть не намагаються закріпити в Україні мовний статус-кво, не надто сприятливий для мови титульної нації. Кремлівські попихачі намагаються відвоювати все більший простір для "языка" своїх господарів.
З дефіцитом у Радянському Союзі боролися. Однак ідіотична влада не може боротися не ідіотичними методами. Найулюбленіший з них полягав у запровадженні час від часу карткової системи. У різні часи по картках продавали варену ковбасу, хліб, масло, горілку, цукор, пральний порошок, мило, борошно, навіть сірники. Боролися з нестачею товарів і методом створення спецмагазинів для обраних. Щоправда тут не зовсім зрозуміло, де причина, а де – наслідок. Чи то часом не спецмагазини поглиблювали і так існуючий дефіцит?
Дві з трьох колишніх балтійських республік СРСР (Латвія та Естонія) від часу його розпаду належать до групи країн (поряд із Казахстаном, Білоруссю та Україною), де частка «співвітчизників» є, або може за певних обставин стати, достатньою для зміни парадигми розвитку. Так, за даними перепису 1989 року, у Латвії частка латишів становила лише 52%, а естонців у Естонії – 61%. Столиці обох країн були тотально зрусифіковані: в Ризі менше третини жителів розмовляли латиською, а у Таллінні естонською – дещо більше 40%...